Культура мовлення

Культура мови

Вживання прийменника по

Нормативне й ненормативне вживання прийменника по. Заміна цього прийменника безприйменниковими конструкціями або іншими прийменниками, властивими українській мові.

“Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть”. Ліна Костенко

Прийменник по властивий українській мові, коли йдеться про місце дії (“По діброві вітер виє, гуляє по полю...” Т. Шевченко), мету дії (пішли у ліс по грибочки), час (по обіді, по канікулах), міру, кількість чогось (по цукерці, по сотні), а також сферу діяльності (по господарству, по службі).

Функціонування прийменника по у таких випадках є нормативним. Проте надужиття цим прийменником призводить до небажаних повторень певних висловів, що сьогодні трапляється доволі часто. Українська мова дозволяє такі конструкції замінити безприйменниковими або відповідними синонімічними прийменниками. На таких випадках вживання прийменника по ми зупинимось детальніше.

Приклади ненормативного вжитку прийменника по і його заміна безприйменниковою конструкцією:

по відношенню до роботи – стосовно роботи, щодо роботи;

по крайній мірі – принаймні, щонайменше;

по ліву сторону – ліворуч;

по меншій мірі – принаймні;

по понеділках – щопонеділка;

по порядку – послідовно;

по пошті – поштою;

по електронній пошті – електронною поштою;

по стежині біжить – стежиною біжить;

по цілим дням – цілими днями;

униз по річці – униз річкою;

по обох сторонах дороги – обабіч дороги;

сам по собі – сам собою;

операції по розвитку – операції розвитку;

говорити по душах – говорити відверто;

подорожі по місту – подорожі містом;

звертатися по телефону – звертатися телефоном;

школа по підготовці спеціалістів – школа підготовки спеціалістів;

відчутні й по сьогодні – відчутні й сьогодні;

міністерство по охороні – міністерство охорони.

Відповідно вживаємо управління охорони, комітет охорони, відділ охорони.

Як бачимо, безприйменникові конструкції лаконічніші, влучніші й природніші. Це мова Сенсару.

Деякі конструкції з прийменником по замінюємо синонімічним прийменником з. Приклади:

по тій причині – з тієї причини;

нарада по безпеці – нарада з безпеки;

монополісти по видобутку – монополісти з видобутку;

комісія по виготовленню форми – комісія з виготовлення форми;

комісія по правах людини – комісія з прав людини;

по роботі – з роботи;

по даному факту – з цього факту;

по цілим дням – цілими днями;

по вашій милості – з вашої ласки;

по ініціативі – з ініціативи;

по всьому видно – з усього видно;

по багатьох причинах – з багатьох причин;

по всякому поводу – з усякого приводу;

знати по досвіду – знати з досвіду;

поговорити по душам – поговорити щиро;

по необхідності – з потреби;

по технічним причинам – з технічних причин;

по досвіду – з досвіду.

Також замінюємо прийменник по на український відповідник – прийменник у:

по питаннях – у питаннях;

по вихідних – у вихідні;

по святах зустрічаємось – у свята зустрічаємось;

по справах служби – у службових справах;

по якому питанню? – у якій справі?;

по паперах все добре – у паперах все добре;

голова адміністрації по області – голова адміністрації у області;

по сусідству – у сусідстві;

переходить по наслідству – переходить у спадщину;

Вживаємо питомі українські форми, тобто прийменник по замінюємо на за:

по власному бажанню – за власним бажанням;

робота по сумісництву – за сумісництвом;

по місцю проживання – за місцем проживання;

по порядку – за порядком;

по наказу – за наказом;

по привичці – за звичкою;

по формі – за формою;

по результатах – за результатами;

по кількості запитів – за кількістю запитів;

вартість по домовленості – вартість за домовленістю;

по ліцензії – за ліцензією;

по його розрахунку – за його розрахунком;

по старих цінах – за старою ціною;

по нашим підрахункам – за нашими підрахунками;

по вказівці – за вказівкою.

Замість прийменника по вживаємо нормативний на:

по усіх нампрямках – на усіх напрямках;

мешкаю по вулиці – мешкаю на вулиці;

по проханню – на прохання;

по замовленню – на замовлення;

по запрошенню – на запрошення;

по імені – на ім’я;

по вимозі – на вимогу;

по темі – на тему.

На прийменник як:

по спостереженню вчених – як спостерегли вчені;

по його словам – як він сказав;

по мірі потреби – як буде потреба.

На прийменник до:

зауваження по роботі – зауваження до роботи;

по місцю призначення – до місця призначення;

по червень – до червня.

Також варто брати до уваги й інші конструкції, що також заміняють прийменник по:

по можливості більше – якомога більше або щонайбільше;

не по силах – не під силу;

по відношенню до нього – щодо нього.

Замінюючи прийменник по іншими нормативними прийменниками, ми увиразнюємо власне мовлення й збагачуємо його питомими українськими формами.

Отож, варто запам’ятати найтиповіші випадки вживання прийменника по в українській мові і не зловживати ним у тих конструкціях, де його легко можна замінити на інші синонімічні прийменники або на безприйменникову форму.

Побудова і вживання словосполучень

У побудові словосполучень, особливо з підрядним зв'язком керування, найвиразніше проявляється специфіка мови. Наприклад, українською мовою слід казати дякую вам (а не «дякую вас»), розмовляю українською мовою (а не «розмовляю на українській мові»), чинити згідно із законом (а не «чинити згідно закону»), почнеться о другій годині (а не «почнеться в дві години») тощо. Тому, будуючи речення, треба насамперед правильно поєднувати слова в словосполучення.
Найчастіше помилки трапляються в побудові зокрема та­ких словосполучень із підрядним зв'язком керування:

пробачте мені (а не «мене»)

мені болить (а не «мене»)

дотримати слова (а не «слово»)

оволодіти ситуацією (а не «ситуацію»)

опанувати професію (а не «професією»)

учитися ремесла (а не «ремеслу»)

ігнорувати попередження (а не «попередженням»)

завдати шкоди (а не «шкоду»)

зазнати невдачі (а не «невдачу»)

зрадити принципи (а не «принципам»)

називати на ім'я (а не «по імені»)

звернутися за адресою (а не «по адресі»)

відправити поштою (а не «по пошті»)

прийшов у справі (а не «по справі»)

комісія для складання (а не «по складанню»)

заходи щодо поліпшення (а не «по поліпшенню»)

сталося через недбальство (а не «із-за недбальства»)

один раз на місяць (а не «в місяць»)

ввести до складу (а не «в склад»)

радіти з успіхів (а не «успіхам»)

Після прикметників у вищому ступені, якщо далі йде по­рівняння, обов'язково вживаються прийменники від, за або сполучник ніж: тяжчий від олова (а не «тяжчий олова»); до­рожчий за золото (а не «дорожчий золота»); сильніший, ніж страх (а не «сильніший страху»).
Після прикметників багатий, скупий, хворий тощо перед іменником вживається прийменник на: багатий на корисні копалини, скупий на слова, швидкий на язик, хворий на діабет; так само після дієслів перетворюватися, обертатися, змінюватися: перетворюватися на пару, змінюватися на краще.
При числівниках два, три, чотири іменник стоїть у назив­ному відмінку множини, а не в родовому однини: два дні, три місяці, чотири роки. І навпаки, при числівнику півтора імен­ник вживається в родовому відмінку однини, а не в називно­му множини: півтора дня, півтора місяця, півтора року.
Після прийменника по іменник вживається в місцевому відмінку, а не в давальному: зв язати по руках і ногах (а не «по рукам і ногам»), орієнтуватися по зірках (а не «по зіркам»).
Синтаксичні словосполучення не є застиглими, стандарт­ними. У багатьох випадках можлива синонімічна взаємозаміна їх. Наприклад, однакове чи майже однакове лексичне значен­ня мають пари словосполучень книжкова шафа — шафа для книжок, орендна плата — плата за оренду, роздрібний продаж — продаж у роздріб, міські вулиці — вулиці міста, після впорядку­вання території — впорядкувавши територію, учитель й учні — учитель з учнями, роботу виконано — робота виконана.
Іноді словосполучення можна замінити одним словом і на­впаки: книжкова крамниця — книгарня, дощана огорожа — пар­кан, край лісу — узлісся, брати в борг — позичати, відбиватися в дзеркалі — віддзеркалюватися, стати сірим — посіріти, кож­ного дня — щодня, батько й мати — батьки.
Уміння знаходити й правильно вживати синонімічні словосполучення та слова дає змогу точніше й дохідливіше висловити думку, описати ситуацію, подію тощо.